Україна є найбільш ураженою ВІЛ/СНІДом країною в Європі. За офіційною статистикою Міністерства охорони здоров’я в Україні з позитивним статусом ВІЛ/СНІД живуть 219 919 тисяч осіб, а за оцінками експертів таких людей більше 440 тисяч осіб. Масштаби епідемії поступово зростають – починаючи з 1999 року кількість нових випадків ВІЛ/СНІДу збільшується. Поширеність ВІЛ серед ЧСЧ сягає 6,4%, а в деяких містах України 20%. Незважаючи на результати, яких досягли благодійні та громадські організації, що працюють в цьому секторі та галузі охорони здоров’я, актуальне становище ВІЛ-інфікованих ЧСЧ досить складне. Головні проблеми, з якими стикаються ЧСЧ, можна розділити на такі групи:
- Подвійна стигма – недостатній рівень знань та прогалина у загальній системі освіти (на разі у закладах освіти не проводиться системна робота з роз’яснення про ВІЛ/СНІД) породжує у людей страх та стигму до людей, які мають ВІЛ-позитивний статус. В той же час українське суспільство вороже ставиться до ЧСЧ. Це призвело до того, що більшість ЧСЧ, які проживають у невеликих населених пунктах, уникають звернень до закладів охорони здоров’я та не практикують тестування на ВІЛ.
- Дискримінація – наявність великої кількості стигм, поширеності фобій та уявностей, а також відсутність достовірної інформації про ЛГБТ створило ситуацію, коли будь-який ЧСЧ відчуває дискримінацію на всіх рівнях суспільних відносин. Якщо сексуальна орієнтація стає відома, - виникають проблеми на роботі, у відносинах з батьками, в закладах освіти, а також прояви осудження з боку суспільства. Цілком нормальним явищем може бути звільнення з роботи, вигнання з родини або відрахування з університету.
- Відсутність соціальних послуг в регіонах – в регіонах та особливо в селищах практично не можливо отримати соціальні послуги для ЧСЧ. Групи взаємодопомоги, періодичні видання, інформаційні матеріали, презервативи та лубриканти доступні для ЧСЧ тільки в Києві та великих містах (переважно обласних центрах).
- Відсутність доступу до інформації – у час стрімкого розвитку високих технологій своєчасний доступ до актуальної та важливої інформації є запорукою власного розвитку та спроможності. В той же час більшість ЧСЧ в регіонах не мають доступу до актуальної інформації про можливість безкоштовного тестування на ВІЛ/ІПСШ в їх регіоні, щодо контактів дружніх лікарів, груп взаємодопомоги та адрес найближчих центрів, де можна отримати соціальну допомогу. (за матеріалами сайту: http://t-o.org.ua/work/vil/
|